Прийняття спадщини

Цивільним кодексом України (книга шоста – Спадкове право) визначені такі види спадкування:

• • За заповітом;
  • За законом.

Заповіт це розпорядження особи за життя на випадок її смерті. Заповіт вчиняється виключно заповідачем особисто та підлягає нотаріальному посвідченню.

Заповідач має право призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин. Водночас, Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Отже особливістю спадкування за заповітом є те, що спадкоємцем за заповітом може бути будь-яка особа, яка вказана в заповіті заповідачем незалежно від наявності споріднення з заповідачем. Виключенням є право на обов’язкову частку в спадщині, передбачене ст. 1241 Цивільного кодексу України.

Заповідач має право охопити заповітом права та обов’язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов’язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Тож на розсуд заповідача, заповіт може бути складений як стосовно всього майна та прав та обов’язків Заповідача так і стосовно оремо визначених об’єктів, в той час як інша частина майна може бути не охоплена заповітом та спадкуватись за законом в порядку черговості спадкування.

Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Спадкування за Законом, передбачає одержання права на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Виключенням є зміна черговості спадкування у випадках, та порядку передбаченому законом.

Черги спадкування:

Перша черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Друга черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Третя черга: рідні дядько та тітка спадкодавця.

Четверта черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

П’ята черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України, за умови наявності заповіту, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені законом в порядку відповідної черговості за законом.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Прийняття спадщини спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, здійснюється автоматично, якщо протягом строку для прийняття спадщини він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.

Справи зі спадкування є одною зі складних категорій, яка має багато тонкощів, оскільки до процесу прийняття спадщини залучені і спадкоємці за відповідним ступенем споріднення, і нотаріус, і інші особи, які заявляють свої права на спадкування.

Найбільш поширені ситуації, пов’язані з правом на спадкування полягають у перетині двох видів спадкування (за законом та за заповітом); велика кількість спадкоємців однієї черги спадкування за наявності невеликої кількості майна спадкодавця; випадки, коли термін прийняття спадщини був пропущений; оскарження заповіту спадкоємцями; недооформлені документи про прийняття попередньої спадщини спадкодавцем (коли спадкодавець не встиг до моменту смерті дооформити документи про прийняття спадщини від батьків/бабусь (дідусів)).

У випадку необхідності підготовки документів для прийняття спадщини, складання та подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини (особливо, коли спадкоємець через військовий стан в Україні перебуває за кордоном), оформлення заяв про відмову від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, поновлення строку на прийняття спадщини, доцільно звернутись до адвоката для правильного та своєчасного складання документів, необхідних для прийняття спадщини. Для отримання консультації тисніть «Надіслати запит» і ми зв’яжемось з Вами для уточнення Вашого питання та узгодження зручного часу для консультації.